Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 923/756/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постановуОдеського апеляційного господарського суду від16.09.2014та на рішенняГосподарського суду Херсонської області від15.07.2014у справі № 923/756/14за позовомХерсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету УкраїнидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 60 000, 00 грн. пені

В С Т А Н О В И В:

Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) про стягнення до Державного бюджету України пені на загальну суму 60 000, 00 грн. за прострочення сплати штрафів, накладених рішенням Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2012 № 62/П-2, № 63/П-2, № 64/П-2.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.05.2014 порушено провадження у справі № 923/756/14 за позовом Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ФОП ОСОБА_4 про стягнення 60 000, 00 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Херсонської області (суддя Соловйов К.В.) від 15.07.2014 стягнуто з ФОП ОСОБА_4 17 550, 00 грн. пені в доход Державного бюджету України. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Воронюк О.Л., судді Єрмілов Г.А., Лашин В.В.) від 16.09.2014 рішення Господарського суду Херсонської області від 15.07.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 та рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.07.2014, Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 42 450, 00 грн. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 2-5, 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 43 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.11.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 26.11.2014.

ФОП ОСОБА_4 подала заперечення на касаційну скаргу, в яких просила рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами рішеннями Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення № 62/П-2 від 29.05.2012, № 63/П-2 від 29.05.2012, № 64/П-2 від 29.05.2012 накладено штраф, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у розмірі по 20 000, 00 грн. згідно кожного рішення на приватного підприємця ОСОБА_4 за узгодження пропозицій для участі у конкурсних торгах, що проводилися управлінням освіти Херсонської міської ради у жовтні 2011 року, вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються спотворення результатів торгів.

Господарським судом Херсонської області 13.08.2012 порушено провадження у справі № 5024/1187/2012 за заявою приватного підприємця ОСОБА_4 до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 62/П-2, у справі № 5024/1188/2012 за заявою приватного підприємця ОСОБА_4 до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 63/П-2, у справі № 5024/1185/2012 за заявою приватного підприємця ОСОБА_4 до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №64/П-2.

Судом з метою процесуальної економії об'єднано три справи: № 5024/1185/2012, № 5024/1187/2012, № 5024/1188/2012 в одну справу № 5024/1185/2012.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.10.2012 у справі № 5024/1185/2012 позов задоволено, визнано недійсними пункти 1 та підпункти 1.2. рішень адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 62/П-2 від 29.05.2012, № 63/П-2 від 29.05.2012, № 64/П-2 від 29.05.2012.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 у справі № 5024/1185/2012 прийнято апеляційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Херсонської області до провадження.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 залишено без змін рішення Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.06.2013 прийнято касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до провадження.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 рішення Господарського суду Херсонської області від 18.10.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 у справі № 524/1185/2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.07.2013 прийнято справу до провадження.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.09.2013 в задоволенні позовних вимог ПП ОСОБА_4 до Херсонського обласного територіального відділення про визнання недійсними: 1) пунктів 1 та підпункту 1.2 пункту 1 рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2012 № 62/П-2; 2) пунктів 1 та підпункту 1.2 пункту 1 рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2012 № 63/П-2; 3) пунктів 1 та підпункту 1.2 пункту 1 рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2012 № 63/П-2 відмовлено.

ФОП ОСОБА_4 станом на 30.09.2013 штраф на загальну суму 60 000, 00 грн. сплачено таким чином: 30 000, 00 грн. 30.09.2013 (згідно з платіжними дорученнями № 23 на суму 10 000,00 грн., № 24 на суму 10 000, 00 грн. та квитанцією банку від № 155-283 на сплату 10 000, 00 грн.); 30 000, 00 грн. 07.10.2013 (згідно з квитанціями банку від №/№ 52/98, 53/100, 54/102).

Предметом позову є матеріально-правова вимога Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ФОП ОСОБА_4 про стягнення до Державного бюджету України пені на загальну суму 60 000, 00 грн. за прострочення сплати штрафів, накладених рішеннями адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2012 № 62/П-2, № 63/П-2, № 64/П-2.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У п. 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені у період з 19.10.2012 (наступний день, який слідує за днем прийняття рішення суду першої інстанції) по 11.11.2012 (день, який передує дню прийняття ухвали апеляційною інстанцією про прийняття апеляційної скарги) - 24 дні, та в період з 20.12.2012 по 04.06.2013 (від дня, наступного за днем прийняття Одеським апеляційним господарським судом постанови у справі № 5024/1185/2012, по останній день, що передував дню прийняття касаційної скарги Вищим господарським судом України) - 167 днів.

З огляду на те, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.10.2012 у справі № 5024/1185/2012 позов задоволено, визнано недійсними пункти 1 та підпункти 1.2. рішень адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 62/П-2 від 29.05.2012, № 63/П-2 від 29.05.2012, № 64/П-2 від 29.05.2012, у зв'язку з чим були відсутні правові підстави для нарахування пені протягом вказаних вище періодів, то колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в цій частині.

Також позивачем здійснено нарахуванні пені у період з 03.07.2013 по 11.07.2013 - 9 днів (починаючи з дня, наступного за днем прийняття постанови Вищим господарським судом України про скасування судових рішень по останній день, що передував прийняттю Господарським судом Херсонської області справи до провадження при новому розгляді).

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову про стягнення пені за несплату штрафу в цей період, обґрунтовано виходили з того, що відсутнє судове рішення у справі № 5024/1185/2012, по суті спору, яке набрало законної сили, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 рішення Господарського суду Херсонської області від 18.10.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 у справі № 524/1185/2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Також судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за несплату штрафу у період з 04.09.2013 по 13.09.2013 (з дня наступного за днем прийняття Господарським судом Херсонської області рішення про відмову у задоволенні позову до дня, який передував дню набрання законної сили цим рішенням).

Разом з тим, колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій необґрунтованим оскільки будь-які застереження щодо набрання відповідним рішенням суду законної сили у статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відсутні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 910/6762/13).

Висновок господарських судів про відсутність правових підстав для стягнення пені за несплату штрафу 07.10.2013 колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки в цей день відповідачем було повністю сплачено накладені на нього штрафи.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Статтею 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 11110 ГПК України).

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні, а позовні вимоги підлягають задоволенню частково в такому обсязі.

За період з 04.09.2013 по 29.09.2013 - 26 днів на суму 60 000, 00 грн., розмір пені складає (60 000 / 100%) * 1,5)* 26 = 23 400, 00 грн.

За період з 30.09.2013 по 06.10.2013 - 7 днів на суму 30 000, 00 грн., розмір пені складає (30 000 / 100%) * 1,5)* 7 = 3 150, 00 грн.

Таким чином, загальний розмірі пені, який підлягає до стягнення з ФОП ОСОБА_4 складає 26 550 грн.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, проте висновки судів не повній мірі відповідають цим обставинам і їм дана неналежна юридична оцінка з огляду на неправильне застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим постанова суду в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 та рішення Господарського суду Херсонської області від 15.07.2014 у справі № 923/ 756/14 змінити.

3. Викласти п.п. 2 та 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Херсонської області від 15.07.2014 у справі № 923/756/14 в такій редакції:

"Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (місце проживання: 73000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; інші реквізити суду невідомі) 26 550 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. пені в доход Державного бюджету України, із зарахуванням коштів за реквізитами: одержувач - УДКСУ у м. Херсоні, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37959779, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, р/р № 31116106700002, код доходу 21081100.

Стягувач: Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код юридичної особи 21292403).

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити".

4. Викласти п. 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Херсонської області від 15.07.2014 у справі № 923/756/14 в такій редакції:

"Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (місце проживання: 73000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; інші реквізити суду невідомі) до спеціального рахунку державного бюджету (р/р №31215206783002, МФО 852010, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 808 (вісімсот вісім) грн. 45 коп. судового збору.

Стягувач: Державна податкова інспекція у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код юридичної особи 21296163)".

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (місце проживання: 73000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; інші реквізити суду невідомі) одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 571 (п'ятсот сімдесят одну) грн. 34 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (місце проживання: 73000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; інші реквізити суду невідомі) одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 571 (п'ятсот сімдесят одну) грн. 34 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

7. Доручити Господарському суду Херсонської області видати накази.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.